Указ про створення національного природного парку «Куяльницький» в Одеській області президент України підписав у січні 2022 року. Ми поговорили з активістами, які супроводжували створення парку та зняли про лиман документальний фільм. В умовах повномасштабного вторгнення це місце набуває особливої цінності через потенціал для реабілітації поранених.
Як національний парк може допомогти військовим
В Україні 56 національних парків, і кожен можна назвати унікальним — бо він оберігає цінну природу певного регіону. Неповторність «Куяльницького» парку полягає в поєднанні степу та моря, пояснює Владислав Балінський, голова громадської організації «Зелений лист», яка займалася проєктом та адвокацією установи:
— Це унікальне місце, по-перше, через степові ділянки. Степ — колиска української нації, а для українців він на генетичному рівні дає відчуття простору. По-друге, це регіон Причорномор’я. Степ тут дуже близько до моря, і поєднання морського та степового повітря, насичення сіллю з Куяльника вже працює природотерапевтично, навіть без особливих процедур.
Владислав вбачає особливу цінність цього місця нині, під час війни, та передбачає його важливість, коли тисячі бійців повернеться з фронту з потребою реабілітації:
— Бійцям із тяжкими пораненнями та численними переломами потрібно, щоб не тільки ці переломи зрослися, а і пройшов період реабілітації. Комусь треба вчитися заново ходити.
Як біолог і хімік, Владислав досліджував властивості лиманського мулу; як громадський діяч нагадує, що з ХІХ ст. лиман відомий як бальнеогрязьовий курорт, профіль якого — відновлення функцій опорно-рухового апарату:
— Санаторний комплекс «Куяльницький» був одним із найбільших санаторіїв. Тут робили розтягування, влаштовували ванни для прийому ропи, яка має заживляючий ефект; для відновлення кісткового мозку, хрящової тканини використовують лікувальні грязі. Тобто людина приймає ці процедури, вони чітко по днях розписані, а потім вдягає протез, гуляє по косі, пішохідному маршруту — то відновлюється, це так комплексно діє.
Владислав нагадує, що в радянський час використовували наукові методики для реабілітації. Зараз, каже, слід це розвивати й покращувати — зокрема через потенціал місцевої природи:
— Такі установи, як санаторій «Куяльник», мають залишатися у власності держави. А такі унікальні природні ландшафти — під її охороною. Часто люди хочуть побути наодинці з природою, походити пішохідними маршрутами. І цей природно-санаторний комплекс дає змогу людині якнайскоріше психологічно відійти від наслідків і реабілітуватися.
Активіст додає, що тільки збереження біологічної рівноваги всього ландшафтного комплексу з усіма його мешканцями дасть змогу зберегти красу, біорізноманіття та унікальні бальнеологічні властивості цієї території для майбутніх поколінь.